Процедура та межі застосування автоматичного поновлення договорів оренди землі

Проте застосування такої норми не є автоматичним у буквальному розумінні і також залежить від виконання чітко визначених законодавчих умов для подальшого користування землею. Суть полягає у тому, що стаття 126-1 Земельного кодексу не створює нового права оренди, а лише визначає порядок продовження вже існуючого договору, який поновлює свою дію на той самий строк і на тих самих умовах без укладення додаткової угоди, за умови заздалегідь передбаченої у ньому такої можливості та жодна зі сторін не реалізувала право на відмову від його продовження.

Оскільки важливим елементом цього механізму є право кожної зі сторін відмовитися від автоматичного продовження оренди у строки та спосіб, визначені законом, невчинення відповідних дій розцінюється як згода на продовження дії договору, що має істотні правові наслідки для обох сторін. Тому вирішальне значення мають умови договору, дотримання строків повідомлення у випадку відмови від автоматичного поновлення та належна державна реєстрація.

Для орендарів застосування статті 126-1 ЗКУ має сприяти стабільності землекористування, який водночас не звільняє від обов’язку належного виконання договору та дотримання реєстраційних процедур. Для орендодавців це означає необхідність постійного контролю за умовами договорів та строками їх дії, оскільки пасивна поведінка у такому випадку може призвести до небажаного продовження оренди.

Таким чином, автоматичне поновлення договорів оренди землі не є спрощеною альтернативою договірному регулюванню, а складною юридичною конструкцією, що вимагає від учасників земельних відносин підвищення вимог до дисципліни та належного контролю, покладаючи на них обов’язок активної правової поведінки.

Команда SENSUM Law Firm спеціалізується на земельному та аграрному праві, завжди готові надати комплексний правовий супровід учасникам земельних правовідносин та власникам бізнесу.