Як держава змінила правила для когенерації посеред гри

Коли в лютому 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення, а з осені того ж року почала цілеспрямовано знищувати українську енергетичну інфраструктуру, держава зробила ставку на децентралізацію. Когенераційні установки – компактні електростанції, що одночасно виробляють електрику та тепло, стали відповіддю на ракетний терор. Швидкий монтаж, ефективна робота на газі, можливість забезпечити лікарню, школу чи цілий мікрорайон. Навіть коли великі ТЕС лежать у руїнах.

Проте 9 березня 2026 року, без попередження та перехідного періоду Кабмін ухвалив постанову №308, яка набрала чинності через три дні після ухвалення. Постанова передбачає повне виключення газопоршневих та газотурбінних установок, що виробляють виключно електроенергію, з режиму ПСО, які тепер мають купувати газ за ринковою ціною, підвищення ціни для теплоелектроцентралей на 31%, а також обмеження дії ПСО лише до кінця березня 2026 року без жодних гарантій продовження.

На практиці це означає, що при ринковій ціні газу когенерація стає збитковою цілодобово, а виробники опинилися в ситуації, коли вони мають зобов’язання з продажу електроенергії за одними цінами, а газ мають купувати за цінами, що в 1,7 раза вищі. Кожна година роботи – це прямий збиток.

«Інвестори готові підтримувати і відбудовувати енергетичний сектор країни. Водночас галузь очікує, що держава буде дотримуватися своїх обіцянок, або хоча б надасть час та інструменти для адаптації. Інакше «за руку вводити інвесторів» перетвориться на «за руку виводити інвесторів». З ринку», – наголошує у новій статті на Економічній правді заступник голови Асоціації суб’єктів розподіленої та маневрової генерації (АСРМГ), партнер-засновник SENSUM Law Firm Віталій Жадобін.

Чому без передбачуваних умов постачання газу ринок розподіленої генерації не зможе функціонувати, а інвестори не бачитимуть сенсу в нових проєктах – ґрунтовний аналіз та роз’яснення доступні у матеріалі на Економічній Правді.