Цікавий кейс про майнові права, який здавалося б не мав місця бути
Позивач звернувся до суду, намагаючись довести, що нерухоме майно, яке, на його думку, було придбано ним ще у 2008 році за договором купівлі-продажу майнових прав, нібито перейшло у власність нашого клієнта та інших осіб внаслідок «подвійного» продажу майнових прав.
Обґрунтування позивача включало твердження про збіг площі об’єкта, наявність у нього договору купівлі-продажу майнових прав, укладеного раніше, та документи про оплату, справжність яких, однак, викликала сумніви у суду. Позивач стверджував, що його гараж було зареєстровано за однією з компаній-відповідачів під іншим номером шляхом зміни нумерації під час будівництва. Згодом цей об’єкт був проданий попередньому власнику, а потім – нашому клієнту.
Цікаво, що ні суд першої інстанції, ні апеляційної не знайшли підстав для визнання правочинів недійсними. Суди встановили ключові відмінності: різні адреси, різні реєстраційні номери, різні обставини виникнення прав.
Таким чином, позивач не зміг добитися скасування державної реєстрації прав нашого клієнта на об’єкт нерухомості. Ключовим моментом стало те, що позивач не зміг довести, що його права та законні інтереси були безпосередньо порушені оспорюваними договорами. Суди дійшли висновку, що оскільки жодних належних доказів тотожності об’єктів не надано, а порушення прав позивача не доведено, правочини залишаються чинними.
“Недостатньо мати договір 10-річної давнини — треба мати незаперечні, документально підтверджені зв’язки між об’єктами та, що найважливіше, довести фактичне порушення своїх прав. Якщо ж реєстраційні дані різні, а доказів порушення права немає — це не питання тлумачення. Це питання факту. І в суді він вирішальний”, – підкреслив партнер-засновник SENSUM Law Firm Віталій Жадобін.
SENSUM. All rights reserved.