Розірвання договору оренди землі у зв’язку з нецільовим використанням ділянки залишається однією з найбільш складних категорій земельних спорів. Оскільки це питання балансу між правами власника та стабільністю господарської діяльності орендаря, формальна наявність порушення ще не означає автоматичного припинення орендних відносин.
При кваліфікації дій орендаря принципове значення має розмежування цільового призначення земельної ділянки та виду її використання. Зміна виду використання в межах однієї категорії земель не тягне за собою зміну цільового призначення і, відповідно, не може розглядатися як підстава для розірвання договору оренди з мотивів нецільового використання, що підтверджено відповідною правовою позицією Верховного Суду. Водночас системне або тривале відхилення від правового режиму землі, підтверджене матеріалами перевірок, даними землеустрою та кадастровими відомостями, істотно змінює оцінку спору.
Варто додати, що нецільове використання земельної ділянки не обмежується виключно приватноправовими наслідками у вигляді припинення орендних відносин і в окремих випадках може спричиняти застосування інших механізмів юридичної відповідальності, зокрема – адміністративна відповідальність, що передбачає штрафні санкції. А у випадках, коли таке використання поєднане з негосподарською діяльністю, що призвела до забрудненням або псуванням земель, можливе притягнення до кримінальної відповідальності.
Отже, цільове призначення земельної ділянки визначає допустимі межі господарської діяльності й слугує критерієм правомірності користування. Вихід за ці межі може кваліфікуватися як істотне для припинення договору порушення лише за умови, що воно не є випадковим або не має характеру незначного відхилення. Тому вирішальним є належне підтвердження факту недотримання умов договору, обґрунтування істотності порушення та чи виправдовує воно розірвання договору як крайній захід.
SENSUM Law Firm – ваш професійний юридичний супровід у сфері земельного та аграрного права.
SENSUM. All rights reserved.