Чинним законодавством України, у тому числі процесуальним, передбачена можливість для стягнення збитків завданих юридичній особі, керівником. На практиці, ця можливість реалізується за допомогою похідного позову, який є однією із новел процесуальних кодексів. Однак, подання такого позову до суду має ряд особливостей, починаючи від правильного визначення суб’єкта для звернення до суду та закінчуючи питаннями щодо підсудності вказаної категорії спорів.
У першу чергу перед поданням такого позову необхідно визначити посадову особу, яка заподіяла шкоду у вигляді збитків підприємству, оскільки це не тільки керівник підприємства. Чинне законодавство України зараховує до категорії посадових осіб не тільки керівника (директора) але й інших осіб, зокрема членів наглядової ради, засновників. Крім того, до таких осіб можуть бути також зараховані працівники, обов’язки яких визначені й внутрішніми документами підприємства. Фактично їх можна поділити на дві категорії, це ті, які прямо визначені законодавством та ті, які визначені внутрішніми документами (статусом, положеннями, інструкції тощо).
Згідно законодавства України можна виокремити наступних посадових осіб:
Стаття 23 ЗУ «Про господарські товариства»: Управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства. Посадовими особами органів управління товариства є фізичні особи – голова та члени виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізор товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, наділені повноваженнями з управління товариством, якщо утворення такого органу передбачено установчими документами товариства.
Пункт 15 ч.1 ст. 2 ЗУ «Про акціонерні товариства»: Посадові особи органів акціонерного товариства – фізичні особи – голова та члени наглядової ради, виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізор акціонерного товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, якщо утворення такого органу передбачено статутом товариства.
Стаття 28 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»: Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.
До другої категорії посадових осіб можна зарахувати, зокрема:
— органи, не передбачені законом, але визначені статутом;
— декілька виконавчих органів;
— особа, що має слово «директор» в назві посади, але не має право діяти від імені товариства (директор з маркетингу, фінансовий директор, виконавчий директор);
— інші особи фактично керують товариством замість його посадових осіб (учасники, мажоритарні акціонери, бенефіціари);
— арбітражний керуючий, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб чи сам Фонд, компанія з управління активами (щодо корпоративних інвестиційних фондів).
Наступним аспектом є визначення наявності делікту (правопорушення) у діях такої посадової особи. За загальним правилом, для стягнення збитків із посадової особи підприємства, у її діях має бути встановлено наступні складові:
— протиправна поведінка (дія чи бездіяльність);
— наявність шкоди (втрати, упущена вигода);
— причинно-наслідковий зв’язок між поведінкою та шкодою;
— вина особи, яка заподіяла шкоду.
У кожному конкретному випадку під час розгляду справи суд досліджує надані докази та встановлює наявність цих обов’язкових складових. Ключовим, я вважаю, у даній категорії спорів є визначення правильної підсудності (суду, який буде розглядати справу) та суб’єкта звернення до суду, оскільки досвід супроводження даної категорії справ показав, що суди не завжди правильно розглядають такі справи й ухвалюють рішення про закриття провадження у справі, провівши декілька судових засідань.
Так, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті) та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені), про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах.
При цьому слід звернути увагу на те, що суб’єктом на звернення до суду може бути, як юридична особа, так і власник (акціонер, учасник) юридичної особи. Крім того, потрібно також враховувати, що цю категорію спорів не зараховують до трудових правовідносин і в окремих випадках такі позовні заяви можуть бути подані до посадової особи, яка вже звільнена чи повноваження якої припинено (тимчасове відсторонення). З наведеного слідує, що вказана категорія спорів (похідний позов) є компетенцією господарських судів і має розглядатися за правилами господарського судочинства. Вказані обставини також підтверджуються і судовою практикою, зокрема:
1) Постановою ВП ВС від 26.11.2019 року у справі №638/15118/16-ц (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86435690), де суд визначив, що оскільки правовідносини, які виникли між ТОВ та керівником щодо відшкодування збитків, завданих неповерненням автомобіля, стосуються дій або бездіяльності відповідача під час здійснення своїх повноважень, як посадової особи. Указані правовідносини за своєю суттю є господарськими, а тому підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
2) Постановою ВП ВС від 14.04.2019 року у справі №910/12217/19 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88815574), де суд зазначив, що наявність трудових відносин між власником (учасником, акціонером) юридичної особи та посадовою особою цієї юридичної особи не впливає на визначення юрисдикції спорів за позовом власника (учасника, акціонера) до такої посадової особи щодо відшкодування збитків, завданих юридичній особі діями або бездіяльністю посадової особи, поданим власником (учасником, акціонером) в інтересах юридичної особи. Такі спори підлягають розгляду господарськими судами відповідно до пункту 12 частини першої статті 20, частини першої статті 54 ГПК України.
Наостанок, слід зазначити, що для успішного вирішення таких спорів потрібно ретельно підходити до формування установчих документів, зокрема це стосується повноважень посадової особи, її компетенції та сфери відповідальності. Крім того, не буде зайвою чітка регламентація прав та обов’язків посадової особи у спеціальних інструкціях чи положеннях, що у подальшому допоможе встановити наявність правопорушення та успішно стягнути збитки.
Зателефонуйте нам СЬОГОДНІ
Sensum, бульв. Лесі Українки, 7-А, оф. 54
01133, м. Київ
SENSUM. All rights reserved.